У минулій статті було розглянуто процеси та особливості автоматизації роботи морських терміналів на Дунаї. Схожа ситуація складається і на залізничних терміналах на західному кордоні. Так само як і в дунайських портах, на західному кордоні почали будувати нові термінали і «сухі порти», стикаючись зі схожими проблемами, що і дунайські.

Багато технологічних процесів автоматизації їхньої роботи аналогічні до описаних у дунайських терміналах, проте є і свої нюанси, про які ми і хочемо поговорити. Так само як і «молоді» дунайські термінали, новозбудовані залізничні термінали на західному кордоні мають великий плюс у тому, що почали впроваджувати автоматизацію з “нуля” та працювати одразу в «цифрі», а не в «папері» чи Excel.

Залізничні перевезення зернових – другі за обсягом і значущістю після морських, однак і з ними не все так гладко, як хотілося б. Проблеми на польському кордоні, незважаючи на всю привабливість цього напрямку, перешкоджають роботі українських зерновиків. На цьому тлі румунський напрямок, особливо в порт Констанца, стає дедалі перспективнішим і затребуванішим.

Але в будь-яких залізничних перевезеннях у ЄС, крім організаційних і юридичних питань, завжди існує ще одна всім відома проблема – різна ширина колії. Не на всіх маршрутах навіть перестановка колісних пар з української колії (1520 мм) на європейську (1435 мм) вирішує цю проблему. Часто європейськими коліями важчий і довший український вагон просто не пропускають. Саме тому на кордоні необхідна перевалка зерна з українського в європейський вагон. І при цьому у залізничних терміналів на кордоні виникає низка проблем у питаннях обліку та автоматизації цих бізнес-процесів.

Впровадження сучасних IT рішень забезпечує швидке оформлення вантажів на українському боці та підготовку документів для іноземного перевізника. Наприклад, одне з таких рішень впроваджено на залізничному терміналі на українсько-румунському кордоні.

У чому особливість автоматизації обліку такого терміналу?

На відміну від генеральних вантажів, перевалка зернових здійснюється з виконанням усіх обов’язкових технологічних операцій: зважування, визначення якості, перевалка тощо.

При цьому термінали зазвичай працюють як з використанням складу тимчасового зберігання, накопичуючи необхідну для відвантаження партію, так і прямим варіантом: перевантажуючи зерно з автотранспорту та українських в європейські вагони.

Організація такої роботи вимагає правильно організованої та автоматизованої системи управління та обліку:

• якості зерна, що приймається і відвантажується, згідно з укладеними контрактами;
• з яких вагонів і машин, за якими контрактами та інвойсами, з якою якістю зерно надійшло;
• тимчасового зберігання зерна на складі;
• у які вагони, з якою якістю, зерно було перевантажено і за якими контрактами, акцептами було списано при відвантаженні замовнику;
• інформування контрагентів про прийняті та відвантажені машини і вагони у вигляді сформованих реєстрів транспорту для української та європейської сторони;
• фінансових розрахунків із партнерами за контрактами, інвойсами та акцептами;
• формування спеціалізованих документів для іноземних, зокрема, румунських контрагентів і перевізників.

Система автоматизації терміналу охоплює всі елементи чинного бізнес-процесу і складається з таких підсистем:

• АРМ «Контрольно-пропускний пункт».
• АРМ «Лабораторія».
• АРМ «Вагова».
• Блок кількісно-якісного обліку.
• Блок складського обліку.
• Блок приймання інформації від УЗ та роботи із залізничними перевізними документами.
• Блок обліку наданих послуг і контролю фінансових розрахунків.
• Блок звітності.
• Мобільні застосунки для співробітників (облік у складах, розкредитуваннята огляд вагонів і ЗПП, логістів, інформація для керівників тощо).

Транспорт, що прибуває (машини і вагони), послідовно проходить усі технологічні етапи згідно з бізнес-процесом: реєстрація, лабораторія, бруттування, вивантаження на склад або перевантаження відразу в європейський вагон, тарування. На всіх етапах цього ланцюжка інформація про вантаж, спочатку введений у систему обліку, додається новими значеннями.

У кейсах, впроваджених 2023 року, актуальним став такий важливий нюанс. Обмін інформацією з Укрзалізницею дає змогу автоматично приймати в систему всі дані, одержувані завдяки технології електронного документообігу (ЕДО).

Причому, важливим доопрацюванням розроблених раніше модулів стала можливість приймати в систему не тільки інформацію з документів, у яких термінал виступає платником або одержувачем вантажу, а й тих вагонів, які їдуть на його адресу, але сам термінал у них ніяк не фігурує. Тобто, коли замовник сам вирішує питання доставки вантажу на термінал. І цей важливий нюанс дуже сильно полегшив роботу співробітників та прискорив опрацювання інформації щодо таких вагонів. Адже тепер дані про зерно, що перевозиться (вид і вага вантажу, тара та брутто вагона, контракт, контрагенти тощо), не потрібно вводити вручну – вони автоматично потрапляють в облік із прийнятих в електронному вигляді залізничних накладних на вагони, які перевантажуються.

Для ефективної роботи з контрактами було доопрацьовано модуль контролю фінансових розрахунків, що дає змогу співробітникам у режимі реального часу контролювати виконання і розрахунки не тільки в розрізі контрактів, а й окремих інвойсів під час надходження вантажів, і акцептів під час його відвантаження.

До речі, зіткнувшись із реальною роботою та рівнем цифровізації європейських перевізників, багато українських компаній зрозуміли, наскільки Укрзалізниця працює краще й ефективніше за них у питаннях автоматизації. Наші підприємства можуть в електронному вигляді обмінюватися інформацією із залізницею, робити заявки на перевезення тощо. Тоді як забюрократизованість, відсутність єдиної інформаційної системи та неузгодженість форматів обміну інформацією власників колій, локомотивів і вагонного парку європейських компаній різко ускладнює роботу.

Для спільної роботи з іноземними партнерами, українським розробникам довелося доопрацьовувати модулі з підготовки необхідних документів для іноземної, зокрема румунської, сторони, з урахуванням їхніх вимог, а також локалізувати необхідні підсистеми румунською мовою.

У результаті впровадження автоматизації на залізничних терміналах:

• Було автоматизовано всі процеси, пов’язані з прийманням і обробкою машин і вагонів:
  • реєстрація транспорту, що прибув;
  • введення даних з ТТН для машин і залізничних накладних для вагонів в автоматичному і ручному режимі;
  • проведення лабораторних аналізів;
  • зважування – бруттування і тарування машин і вагонів;
  • вивантаження зерна на склад тимчасового зберігання або його перевалка в європейські вагони;
• Збільшилася швидкість обробки машин і вагонів, які прибули на термінал.
• Зменшилася собівартість обробки одиниці транспорту в терміналі.
• Автоматизовано управлінські процеси, а також облік вантажів і наданих послуг.
• Зменшився обсяг виконуваних співробітниками «паперових», монотонних та одноманітних операцій.
• Усі облікові та бізнес-процеси стали формалізованими, виключилося дублювання введення однієї й тієї самої інформації на різних етапах роботи.
• Мінімізувався ризик помилок та «людського фактора» в роботі.

На сьогодні ще залишилися деякі проблемні питання. Зокрема, в організації ритмічної роботи з перевалки зернових важливим є завчасне отримання інформації про вантаж і узгодженість підходу поїздів по обидва боки кордону, для планування вагонів під перевантаження і виконання акцептів у румунських портах. Усі учасники перевезень сподіваються, що це питання буде вирішено надалі з урахуванням інтересів румунської та української залізниці.

Роботи з поліпшення та розширення можливостей наявної системи обліку та автоматизації будуть продовжені, адже “немає меж досконалості”.